- розкріпачувати
- —————————————————————————————розкріпа́чуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розкріпачувати — ую, уєш, недок., розкріпа/чити, чу, чиш, док., перех. 1) іст.Звільняти від кріпацтва. 2) перен. Звільняти кого небудь від будь якої залежності, від утисків, гніту. || Робити що небудь вільним, непідвладним. || Створювати умови, можливості для… … Український тлумачний словник
розкріпачення — я, с. Дія за знач. розкріпачити, розкріпачувати і розкріпачитися, розкріпачуватися … Український тлумачний словник
розкріпачування — я, с. Дія за знач. розкріпачувати, розкріпачуватися … Український тлумачний словник
розкріпачити — див. розкріпачувати … Український тлумачний словник
визволяти — визволити 1) (робити вільним, надавати свободу кому / чому н., позбавляючи пригноблення, безправ я, чийогось панування), звільняти, звільнити, розкріпачувати, розкріпачити, розкабаляти, розкабалити Пор. звільняти I, 1) 2) (відвойовувати загарбану … Словник синонімів української мови